Рекомендації для вчителів. Види насильства

Опубліковано: П'ятниця, 29 січня 2021

Розпізнавання ознак насильства різних видів щодо дітей

   Витяг з Методичних рекомендацій щодо взаємодії педагогічних працівників у навчальних закладах та взаємодії з іншими органами і службами щодо захисту прав дітей лист Міністерства освіти і науки України від 28.10.14 №1/9-557

    Педагогічні працівники, медичний та господарсько-обслуговуючий персонал навчального закладу при виявленні ознак чи факторів, що можуть вказувати на складні життєві обставини, жорстоке поводження з дитиною або  ризики щодо їх виникнення стосовно дитини, передають соціальному педагогу/практичному психологу, а у разі їх відсутності заступникові директора  ( класному керівнику) чи безпосередньо керівникові навчального закладу (директорові) інформацію про дитину з метою планування подальших дій щодо її захисту.

Жорстоке поводження з дитиною - будь-які форми фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства над дитиною в сім’ї або поза нею

Фізичне насильство над дитиною – дії із застосуванням фізичної сили стосовно дитини, направлені на спричинення їй фізичного страждання, що заборонені законом. Фізичне насильство в сім'ї передбачає умисне нанесення одним членом іншому побоїв, тілесних ушкоджень, що може призвести до смерті, порушення фізичного або психічного здоров'я, посягання на його честь і гідність.

Сексуальне насильство або розбещення – протиправне посягання однієї особи на статеву недоторканість іншої, дії сексуального характеру стосовно дитини, що проявляються як зґвалтування, сексуальні домагання, непристойні пропозиції, будь-які образливі дії сексуального характеру.

Психологічне насильство – вплив однієї особи (групи осіб) на психіку дитини, з використанням словесних образ, погроз, переслідування, залякування, критика, маніпуляції, що може призвести до виникнення у дитини пригніченого або хронічного тривожного стану, затримки чи відставання психоемоційного, когнітивного, соціального та фізичного розвитку тощо.

Ознаками  психологічного насильства можуть бути:

замкнутість, тривожність, страх, або навпаки, демонстрація повної відсутності страху, ризикована, зухвала поведінка;

неврівноважена поведінка;

агресивність, напади люті, схильність до руйнації, нищення, насильства;

уповільнене мовлення, нездатність до навчання, відсутність знань відповідно до віку (наприклад, невміння читати, писати, рахувати);

синдром «маленького дорослого» (надмірна зрілість та відповідальність);

уникання однолітків, бажання спілкуватися та гратися зі значно молодшими дітьми;

занижена самооцінка, наявність почуття провини;

швидка стомлюваність, знижена спроможність до концентрації уваги;

демонстрація страху перед появою батьків та/або необхідністю йти додому, небажання йти додому;

схильність до «мандрів», бродяжництва;

депресивні розлади;

спроби самогубства;

вживання алкоголю, наркотичних речовин;

наявність стресоподібних розладів психіки, психосоматичних хвороб;

насильство стосовно тварин чи інших живих істот;

приналежність батьків, осіб, які їх замінюють, до деструктивних релігійних сект.

Ознаками фізичного насильства можуть бути:

повідомлення дитини, що батьки, інші члени сім’ї застосовують до неї, або іншої дитини фізичне насильство, погрожують вигнати з дому, перемістити до іншого місця проживання (віддати до інтернатного закладу, влаштувати до лікарні, помешкання інших родичів тощо), про наявність небезпеки з боку тварин, що утримуються у неї вдома;

прагнення дитини приховати травми та обставини їх отримання (відмова дитини роздягатись; носити одяг, що не відповідає сезону);

зміщення суглобів (вивихи), переломи кісток, гематоми, подряпини;

синці на тих частинах тіла, на яких вони не повинні з’являтися, коли дитина грається (наприклад, на щоках, очах, губах, вухах, сідницях, передпліччях, стегнах, кінчиках пальців тощо);

рвані рани і переломи в області обличчя, травматична втрата зубів;

травми ока (крововиливи, відшарування сітківки тощо);

забиті місця на тілі, голові або сідницях, які мають виразні контури предмета (наприклад, пряжки ременя, лозини);

скарги дитини на головний біль, біль у животі, зовнішні запалення органів сечовивідної і статевої систем;

рани і синці у різних фазах загоєння на різних частинах тіла (наприклад, на спині та грудях одночасно);

сліди від укусів;

незвичні опіки (цигаркою або гарячим посудом).

Ознаками економічного насильства, занедбання дитини можуть бути:

постійне голодування через нестачу їжі;

вага дитини в значній мірі не відповідає її віковій нормі (за визначенням медичного працівника);

часті запізнення до школи, брудний одяг, одягання не за погодою;

пропуски занять у школі;

втомлений і хворобливий вигляд;

загальна занедбаність;

нестача необхідного медичного лікування (дитину не водять до лікаря), неліковані зуби;

залишення дитини батьками під наглядом незнайомих осіб (в тому числі, які перебувають у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння);

залишення дитини дошкільного віку без догляду впродовж тривалого часу як у помешканні, так і на вулиці, в тому числі із сторонніми особами;  

відсутність іграшок, книжок, розваг тощо;

антисанітарні умови проживання, відсутність постільної білизни (або постільна білизна рвана та брудна), засобів гігієни;

нігті, волосся у дитини нестрижені і брудні;

у дитини постійні інфекції, спричинені браком гігієни;

залучення дитини до  трудової діяльності (з порушенням чинного законодавства);

дитина жебракує, втікає з дому;

відставання дитини в розвитку (фізичному, емоційному розвитку): розвитку дрібної моторики, пізнавальних здібностей, соціальних навичок та навичок міжособистісного спілкування) внаслідок педагогічної занедбаності.

Ознаками сексуального насильства можуть бути:

знання термінології та жаргону, зазвичай не властивих дітям відповідного віку;

захворювання, що передаються статевим шляхом;

синдром «брудного тіла»: постійне настирливе перебування у ванній, під душем;

уникнення контактів з ровесниками;

дитяча або підліткова проституція;

вагітність;

вчинення сексуальних злочинів;

сексуальні домагання до дітей, підлітків, дорослих;

нерозбірлива та/або активна сексуальна поведінка;

створення та реалізація дитиною сексуальних сценаріїв в іграх за допомогою іграшок та ляльок;

відсутність догляду за собою;

боязнь чоловіків, конкретних людей;

синці на внутрішній стороні стегон, на грудях і сідницях, людські укуси.

жорстоко поводяться з членами сім'ї (одним із батьків, іншою дитиною, іншою особою), з домашніми тваринами;

допускають перебування в помешканні, де проживає дитина, сторонніх осіб, схильних до вживання алкоголю, наркотичних речовин;

не забезпечують дитину кишеньковими коштами;

перекладають відповідальність за догляд за молодшими дітьми на інших.

    

    Відповідно до Порядку виявлення сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, надання їм соціальних послуг та здійснення соціального супроводу таких сімей (осіб), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України  України від 21 листопада 2013 р. № 896, до сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, належать сім’ї (особи), які не можуть самостійно подолати або мінімізувати негативний вплив, зокрема, таких обставин:

1) жорстоке поводження з дитиною в сім’ї;

2) відсутність постійного місця роботи у працездатних членів сім’ї (особи);

3) відсутність житла, призначеного та придатного для проживання;

4) відбування покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, взяття під варту одного з членів сім’ї (особи), насильство в сім’ї (у тому числі щодо дитини);

5) тривала хвороба, встановлена інвалідність (у тому числі дітей), вроджені вади фізичного та психічного розвитку, малозабезпеченість, безробіття одного з членів сім’ї (особи), що негативно впливає на виконання батьківських обов’язків, призводить до неналежного утримання дитини та догляду за нею;

6) спосіб життя, внаслідок якого один із членів сім’ї (особа) частково або повністю не має здатності чи можливості самостійно піклуватися про особисте життя та брати участь у суспільному житті;

7) ухиляння батьків від виконання обов’язків з виховання дитини;

8) відібрання у батьків дитини без позбавлення батьківських прав;

9) стихійне лихо;

10) дискримінація осіб та/або груп осіб.

Недбале ставлення до дитини передбачає таку поведінку батьків (осіб, які їх замінюють), яка призводить до свідомого або неусвідомленого незадоволення дорослими життєво важливих потреб дитини, пов’язаних з її виживанням, здоров’ям та повноцінним розвитком.

Бездоглядність – відсутність або недостатність контролю за поведінкою або заняттями дітей і підлітків, виховного впливу на них з боку батьків або осіб, які їх замінюють.

 

      В Законі України Про запобігання та протидію домашньому насильству терміни вживаються в такому значенні:

1) дитина-кривдник - особа, яка не досягла 18 років та вчинила домашнє насильство у будь-якій формі;

2) дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства;

3) домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь;

4) економічне насильство - форма домашнього насильства, що включає умисне позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна, коштів чи документів або можливості користуватися ними, залишення без догляду чи піклування, перешкоджання в отриманні необхідних послуг з лікування чи реабілітації, заборону працювати, примушування до праці, заборону навчатися та інші правопорушення економічного характеру;

5) запобігання домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на підвищення рівня обізнаності суспільства щодо форм, причин і наслідків домашнього насильства, формування нетерпимого ставлення до насильницької моделі поведінки у приватних стосунках, небайдужого ставлення до постраждалих осіб, насамперед до постраждалих дітей, викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов’язки жінок і чоловіків, а також будь-яких звичаїв і традицій, що на них ґрунтуються;

6) кривдник - особа, яка вчинила домашнє насильство у будь-якій формі;

8) особа, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала особа), - особа, яка зазнала домашнього насильства у будь-якій формі;

10) програма для кривдника - комплекс заходів, що формується на основі результатів оцінки ризиків та спрямований на зміну насильницької поведінки кривдника, формування у нього нової, неагресивної психологічної моделі поведінки у приватних стосунках, відповідального ставлення до своїх вчинків та їх наслідків, у тому числі до виховання дітей, на викорінення дискримінаційних уявлень про соціальні ролі та обов’язки жінок і чоловіків;

11) програма для постраждалої особи - комплекс заходів, спрямованих на позбавлення емоційної залежності, невпевненості у собі та формування у постраждалої особи здатності відстоювати власну гідність, захищати свої права у приватних стосунках, у тому числі за допомогою уповноважених органів державної влади, органів місцевого самоврядування;

12) протидія домашньому насильству - система заходів, що здійснюються органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями, а також громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах, та спрямовані на припинення домашнього насильства, надання допомоги та захисту постраждалій особі, відшкодування їй завданої шкоди, а також на належне розслідування випадків домашнього насильства, притягнення до відповідальності кривдників та зміну їхньої поведінки;

13) профілактичний облік - здійснення уповноваженими підрозділами органів Національної поліції України організаційно-практичних заходів щодо контролю за поведінкою кривдника з метою недопущення повторного вчинення домашнього насильства, за дотриманням ним тимчасових обмежень його прав та виконанням обов’язків, покладених на нього у зв’язку із вчиненням домашнього насильства;

14) психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи;

15) сексуальне насильство - форма домашнього насильства, що включає будь-які діяння сексуального характеру, вчинені стосовно повнолітньої особи без її згоди або стосовно дитини незалежно від її згоди, або в присутності дитини, примушування до акту сексуального характеру з третьою особою, а також інші правопорушення проти статевої свободи чи статевої недоторканості особи, у тому числі вчинені стосовно дитини або в її присутності;

17) фізичне насильство - форма домашнього насильства, що включає ляпаси, стусани, штовхання, щипання, шмагання, кусання, а також незаконне позбавлення волі, нанесення побоїв, мордування, заподіяння тілесних ушкоджень різного ступеня тяжкості, залишення в небезпеці, ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані, заподіяння смерті, вчинення інших правопорушень насильницького характеру.

Домашнє насильство

Опубліковано: Середа, 27 січня 2021

Домашнє насильство – це дії або, навпаки, бездіяльність не тільки фізичного, а й психологічного, сексуального або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї або між родичами, незалежно від того, спільно чи окремо вони проживають.

У зв'язку із запровадженням карантинних заходів, викликаних поширенням інфекції коронавірусу, появою нових стресових ситуацій та можливих фінансово-економічних труднощів збільшуються ризики вчинення домашнього насильства.

Якщо ви зіткнулися із домашнім насильством або стали свідком цього явища, вам завжди нададуть допомогу за наступними номерами та в наступних установах і службах:

15-47 – Урядова «гаряча лінія» для осіб, які страждають від домашнього насильства. Дзвінки є безкоштовними зі стаціонарних та мобільних телефонів, анонімними й конфіденційними;

0 (800) 500 335 або 116 123 (з мобільного) – Національна гаряча лінія з попередження домашнього насильства, торгівлі людьми та ґендерної дискримінації. Дзвінки безкоштовні зі стаціонарних та мобільних телефонів будь-яких операторів по всій території України;

103 – виклик бригади швидкої медичної допомоги. Також, ви можете звернутися до будь-якого медичного закладу вашого населеного пункту. Згідно із діючим законодавством, у ньому обов'язково має бути визначений фахівець, відповідальний за надання допомоги постраждалим від насильства;

Пам'ятайте, що насильству немає виправдання.

Бажаємо вам та вашим родинам міцного здоров'я, миру та затишку!

Проблема насильства в родині є досить гострою для України, як і для багатьох інших країн світу. Її небезпечність полягає в тому, що прояви насильства і жорстокості в сім’ї не лише руйнують гармонію і злагоду в родині, а й виступають однією з перед умов злочинності в суспільстві загалом. Ця проблема небезпечна ще й тим, що від неї страждають діти. Страждають не лише від насильства стосовно себе, а й, спостерігаючи за насильством у своїй сім’ї, у майбутньому переносять цей негативний досвід у власне життя.

 07 січня 2018 року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству». Тепер під домашнім насильством мається на увазі не тільки фізичне, а й психологічне, економічне та інші види насильства.

Раніше в якості суб’єкта Закону виступали тільки подружжя, яке живе разом, і їхні діти, то тепер він поширюється і на постраждалих від колишніх чоловіків/дружин або партнерів, а також на тих людей, які є парою, але разом не проживають.

Тому, законодавством вводиться поняття термінового заборонного припису і обмежувального припису. Це два документа, які ізолюють кривдника від постраждалої особи і її дітей.

 Терміновий заборонний припис  виноситься Національною поліцією за заявою жертви домашнього насильства або за власною ініціативою в ситуації, коли є безпосередня загроза життю чи здоров'ю постраждалих осіб. Дія припису - до 10 діб.

Обмежувальний припис стосовно кривдника - встановлений у судовому порядку, захід тимчасового обмеження прав чи покладення обов’язків на особу, яка вчинила домашнє насильство, спрямований на забезпечення безпеки постраждалої особи.

Це вже судовий припис, направлений також на захист постраждалої особи, і, у порівнянні з поліцейським приписом, діє довше (від 1 місяця до 6 з правом подовження ще до 6 місяців) і перелік заборон/зобов'язань в нього більш широкий.

 Якщо ви зазнали будь-якого з видів насильства або розумієте, що існує загроза його скоєння, пам’ятайте, що найголовніше правило – НЕ МОВЧАТИ!

Розкажіть друзям, знайомим, сусідам або родичам про такі факти. Попередьте їх про можливу небезпеку та попросіть звернутися до поліції в разі необхідності. Тримайте постійний контакт із довіреною особою, щоб вона знала, чи все у вас гаразд. 

 

Тиждень права

Опубліковано: Понеділок, 09 грудня 2019

Усвідомлювати свої права – значить бути попередженим та  захищеним  у правовому світі, а це один із кроків щоб бути щасливим громадянином суспільства. Тож у рамках #HealthySchools_UA: заради здорових та щасливих дітлахів 09 грудня 2019 року у Комишанській школі №26  розпочався Всеукраїнський тиждень права з метою надання правової освіти учням, формування у них правової свідомості та культури.

Щорічно, з 1950 року, 10 грудня відзначається День прав людини в пам'ять проголошення Генеральною Асамблеєю ООН у 1948 році Загальної Декларації прав людини.

  

 Всеукраїнський тиждень права  розпочався з тематичної виставки у шкільній бібліотеці, організованій бібліотекарем Карпенко Л.М., а представники учнівського самоврядування, правового клубу "Патріот", учні 8-Б класу Коваль Максим та Дулін Михайло познайомили п'ятикласників із основними правами людини.

  

 Серед учнів нашої школи було оголошено конкурс на кращий малюнок "Мої права". Для школярів 9-х класів учителем правознавства Ісаєнко С.Ю. було організовано правову гру "Справедливість", де у формі простих тверджень "Я можу бачити...", "Я відчуваю...", "Це змушує мене замислитися про..." учні 9-А класу визначили порушення основних прав людини та методи боротьби з протиправними діями.

  

Учні 9Б класу розв'язували ребуси на правову тематику, де змогли продемонструвати вже набуті на уроках правознавства знання та розширити свій кругозір.

Протягом тижня буде проходити ще один конкурс - літературний - на кращий твір про права людини.

    

Тренінг для учнів 8 класів "Профілактика булінгу" до Всеукраїнського тижня права.

  

 

Всесвітня акція "16 днів проти насильства" триває

Опубліковано: Субота, 07 грудня 2019

Тематичну виставку матеріалів до щорічної Всесвітньої акції "16 днів проти насильства" та Всеукраїнського тижня права підготувала бібліотекар Карпенко Л. М.

  

    

    

Виставка малюнків до Всесвітньої щорічної акції "16 днів проти насильства".

  

Заключне заняття до акції "16 днів проти насильства" провела з учнями 8-Б класу психолог ХОБФ "Мангуст" та ГО "Жива - Я" Кириченко Анастасія Анатоліївна.

    

 

Всесвітній день боротьби зі СНІДом

Опубліковано: Понеділок, 02 грудня 2019

2 грудня у Комишанській школі  відбулись тренінгові заняття для учнів 8-11 класів "Профілактика ВІЛ/СНІД, профілактика торгівлі людьми" до щорічної акції "16 днів проти насильства", Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом, Всесвітнього дня боротьби з рабством.

.