Повертаючись у сутінки історії (замітка «Шкільне життя» )

Опубліковано: Субота, 07 листопада 2020

     Горить людська неопалима пам'ять,

Яку згасити неспроможний час.

(Б. Демків "Обеліски над морем")

 

          Осінь, така чарівна, різнобарвна, із легеньким бабиним літом, із духмяним запахом осінніх квітів… Ось на таку осінню пору припадає святкування 76-ї річниці з Дня визволення України від нацистів. І цієї, не по осінньому теплої днини, представники учнівського самоврядування «Місто дорослих дітей» Комишанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №26 Херсонської міської ради, звично відвідують  міське кладовище, де поховано Героя Радянського Союзу Плахотника Данила Несторовича. Вас мабуть дивує, що учні, та ще в такий непростий час, поробляють на кладовищі? Відповідь на поверхні – саме завдяки  увазі шкільної громади  було замінено аварійний пам’ятник на новий. Отож, про все по черзі.

        Почалася наша історія, як не дивно, із телефонного дзвінка з міста Миколаїв від пані Лариси Миронової, у дівочому – Долгової. Пані Лариса, народилася у м.Херсоні, але вже багато років проживає у сусідньому обласному центрі. Закінчила педагогічний інститут, багато років працювала директором школи. До нашого  міста приїздить на свята, а особливо, на свято Перемоги. Із болем у серці, помітила могилу Героя Радянського Союзу, Плахотника Данила Несторовича, яка знаходилася у занедбаному стані. Пані Лариса, не вагаючись, зателефонувала директору нашої  Комишанської  школи  №26, Надії Сергіївні Чорноус і попрохала привести могилу до порядку. Сталося це у квітні 2019 року, а вже 9 травня 2019 року, актив шкільного самоврядування «Міста дорослих дітей» поклали квіти на оновлений пам’ятник Героя Радянського Союзу Плахотника Данила Несторовича. До його відновлення долучилася шкільна громада та Комишанська селищна рада, а також місцевий житель, меценат, приватний підприємець Волошин Ігор Олексійович.

        Хто він, цей невідомий відомий герой? За який подвиг його нагородили таким високим званням? Таке непросте завдання стояло перед лідерами учнівського самоврядування – знайти інформацію про Данила Несторовича. Пошукову групу очолила  учениця  нині 11 класу Вдовиченко Дар’я.

        Плахотник Данило Несторович, народився 14 грудня 1910 року у  селі Ульянівка Херсонського району (нині Білозерський район) Херсонської області. Після закінчення семирічки,  довгий час працював трактористом. Мав дружину та дітей. Початок війни зустрів у рідному селі. До лав армії призваний у 1941 році  Кагановичським РВК міста Одеса (за іншими даними призваний до лав армії в квітні 1944 року).

         Першою нагородою Плахотника Данила Несторовича стала медаль «За відвагу». 21 серпня 1944 року, одним з перших увірвався в село Слободяни, знищив п’ятьох і взяв у полон шість румунських солдат. За цей подвиг і був нагороджений вперше.

          Під час визвольних боїв за Угорщину, Данило Несторович отримав високу нагороду. У ніч з 3 на 4 грудня 1944 року, Данило Плахотник  у числі передової групи переправився через Дунай у районі міста Ерчі й узяв активну участь у боях по захопленню плацдарму, особисто знищив дев’ять ворожих солдат. Під час боїв за утримання  плацдарму  брав активну участь у відбитті великої кількості контратак. У ході подальшого наступу отримав важку контузію і ледь не втратив зір.

        За зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими окупантами прийняло рішення - за проявленими у боротьбі з німецькими окупантами відвагу і мужність  присвоїти звання Герой Радянського Союзу і нагородити орденом Леніна і медаллю «Золота зірка»  гвардії молодшого сержанта Плахотника Данила Несторовича, командира  відділення 176 гвардійського стрілецького Ізмаїльського Червонопрапорного полку 59 гвардійської стрілецької Краматорської Червонопрапорної ордена Суворова і Богдана Хмельницького дивізії  Наказ від 24 березня 1945 року.       

        За роки війни Данило Несторович отримав ще нагороди -  медаль «За взятие Будапешта», медаль «За победу над Германией в Великой Отечественной войне 1941-1945 гг.»

        По закінченню війни, Данило Несторович переїхав до міста Херсон, де працював на заводі імені Куйбишева  і у віці 76 років помер.

       На схилі літ кожна людина раз по раз озирається  назад , на своє життя, згадує минуле, аналізує вчинки і наслідки, які вони викликають. Але не зникає з уяви  жах війни, про який неможливо забути.  Данило Несторович прожив життя справжнього чоловіка, захисника Батьківщини, чесної людини.

       Друга Світова  війна стала для нас історією, яку ми не маємо права забувати. Ми пам’ятаємо!!! Ми повинні зберегти пам'ять, щоб не повторювати  помилки  у майбутньому!!! Учнівське самоврядування Комишанської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №26 «Місто дорослих дітей» і вся шкільна громада докладемо зусиль, щоб у пам’яті народній навіки залишився спогад про подвиг Людини, що визволяла Європу від нацизму.

 

Автор Пугач Назар, учень 10 класу

   
Могила Героя Радянського Союзу Плахотнюка Данила Несторовича

до реконструкції та після реконструкції

  

     

Перегляди: 75